(1895 – 1968)
Партнерами Соломії Крушельницької були не лише оперні співаки, але й піаністи, які акомпанували їй під час концертів камерно-вокальної музики. Успіх співачки значною мірою залежав від професіоналізму концертмейстера. Найвідомішим партнером співачки у концертах був італійський композитор і піаніст Маріо Кастельнуово-Тедеско (1895 – 1968).
У 1920-х роках розпочинається активна творча співпраця молодого М.Кастельнуово-Тедеско із Соломією Крушельницькою. Він не лише акомпанував співачці, але й виконував у концертах власні твори для фортепіано. У фондах Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові зберігається велика кількість програм концертів за участю С.Крушельницької та М.Кастельнуово-Тедеско в Італії. У 1920-х роках їхні спільні виступи відбулися в Мілані, Трієсті, Венеції, Неаполі, Бреші, Римі, Флоренції, Падуї, Модені, Тревізо.
Збереглася рецензія на концерт у Римській філармонії 24 листопада 1924 року: «Дирекція філармонії зробила добру справу, замінивши виступ якогось віолончеліста […] концертом синьйори Крушельницької. Повернувшись з Неаполя, […] вона виступила тут вчора з оновленою програмою, до якої входили, між іншим […] прегарний “Сан Базіліо” Піцетті, меланхолійне “Рондо” міланського композитора Чіконьї, “Піччіно Піччо” Кастельнуово, […] твори Штрауса, Шуберта, Уґарте, Брамса. Отже, за півтори години концерту – справжня історія музики, викладена з майстерністю, вишуканістю і знанням.
В кожному з цих творів Соломія Крушельницька ще раз постала перед нами гідною подиву співачкою. Її голос то похмурий, то схвильований, то іронічний, то злегка чуттєвий розкрив перед нами в усій красі творчість тих композиторів, яким пощастило увійти до програми концерту. Завдяки Крушельницькій знов ожили в атмосфері захоплення і мрії старовинні і сучасні мелодії. […]
Разом з Кастельнуово-Тедеско, що акомпанував їй на фортепіано, вона стала об’єктом поклоніння численної публіки, яка ледве розмістилася в залі, аби тільки мати змогу почути і привітати її. Кастельнуово зробив нам інший подарунок – «Пори року» (п’ять невеликих п’єс). Виконанням «Сюїти» – свого нового твору – Кастельнуово остаточно полонив аудиторію, що неприховано виражала йому свої щирі симпатії».
Кар’єра Кастельнуово-Тедеско як композитора була дуже успішною.
