(Giuseppe Verdi)
(1813-1901)
- “Ернані” (Ernani) – опера на 4 дії; лібрето Ф. М. Пйяве наоснові однойменної драми В. Гюґо. Прем’єра: Венеція, театр “La Fenice”, 9 березня 1844 р. •
- Соломія Крушельницька виконувала партію Ельвіри у Варшаві, Петербурзі.
- “Талант нашої артистки натрапляє тут на “золоту жилу” драматичної емоційності, що краще відповідає характерові голосу і виконавському темпераменту, – тож, п. Крушельницька втілила цей образ невимушено і з поривом”. (Juliusz Stattler. Z opery, “Słowo” (Варшава), 1899, No 123, 31.05).
- “Трубадур” (Il Trovatore) 1 – опера на 4 дії (8 картин); лібрето С. Каммарано і Л. Е. Бардаре за однойменною п’єсою іспанського драматурга А. Ґ. Ґутьєреса. Прем’єра: Рим, театр “Apollo”, 19 січня 1853 р.
- Соломія Крушельницька виконувала партію Леонори у Львові, Кракові, Одесі, Варшаві, Петербурзі.
- “Соломія Крушельницька чудово виконала партію Леонори; мало хто міг би зрівнятися з нею. Її появу на сцені було зустрінуто загальними оплесками. У каватині вона продемонструвала всю дивовижну красу свого голосу і надзвичайну майстерність співу. …Її чарівний голос цього разу мав широкий простір ще для більш яскравого вияву довершеності виконавських прийомів і чистоти вокалізації. …Її сценічна гра пройнята такою правдою, що зворушує слухачів, хвилює їх і викликає у відповідь стихійні й щирі оплески”. (“Kurjer Poranny” (Варшава), 1898, грудень)
Ельвіра
- “Бал маскарад” (Un Ballo in maschera) – опера на 3 дії(6 картин); лібрето А. Сомми та
Ф. М. Пьяве за п’єсою Е. Скріба “Ґустав ІІІ, король Шведський”. Прем’єра першої редакції: Рим, театр “Apollo”, 17 лютого 1859 р.; другої редакції (5 д.) – Париж, Імператорська академія музики, 1861 р. - Соломія Крушельницька виконувала партію Амелії у Львові, Кракові, Задарі, Одесі, Сантьяґо, Варшаві, Петербурзі.
- “Ця вистава знову засвідчила, що ми маємо справу з обдарованою артисткою. … Крушельницька звертає особливу увагу на сценічний бік образу, на сценічне відтворення, на жести, на костюм, не пропускаючи нічого, що може надати ролі правдивості й життєвості. В таланті співачки є щирість, а її старанність увінчується успіхами, хоч знову ж таки не можна не повторити, що, бажаючи надати кожній деталі особливої індивідуальності, Крушельницька мало не впадає в деяку афектацію. В усякому разі ця артистка розумна, і вона ніколи не буде нудною”. (“Петербургскийвестник”, 1899, 1.01)
- “Сила долі” (La forza del destino) – опера на 4 дії (8 картин); лібрето Ф. М. Пйяве на основі драми іспанського драматурга А. де Сааведри “Дон Альваро, або Сила долі”. Прем’єра першої редакції: Петербург, “Большой театр”, 1 листопада 1862 р.; другої редакції (зміни в лібрето А. Ґісланцоні) – Мілан, театр “La Scala”, 20 лютого 1869 р.
- Соломія Крушельницька виконувала партію Леонори у Трієсті, Сантьяґо, Петербурзі, Варшаві.
- “…Досить доброю Леонорою виявилася Крушельницька, яка виглядала дуже ефектно у чоловічому костюмі. Її виступ бувуспішним. Взагалі, опера дуже сподобалася, про що можна судити за реакцією залу та відгуками глядачів під час антракту”. (“Петербургская газета”, 1901, 27.01)
Амелія
Леонора
- “Дон Карлос” (Don Carlos) – опера на 4 дії; французьке лібрето Ж. Мері і К. дю Локля, італійське А. Ґісланцоні на основі трагедії Ф. Шіллера “Дон Карлос, інфант іспанський”. Прем’єра першої редакції (5 д.): Париж, театр “Grand Opera”, 11 березня 1867 р.; другої редакції (4 д.) – Мілан, театр “La Scala”, 10 січня 1884 р.
- Соломія Крушельницька виконувала партію Єлизавети.
- “Аїда” (Aida) – опера на 4 дії; лібрето А. Ґісланцоні та К. дю Локля за сценарієм О. Ф. Марієта. Прем’єра: Каїр, театр “Оpera”, 24 грудня 1871 р. під диригуванням Д. Боттезіні. Італійська прем’єра: Мілан, театр “La Scala”, 8 лютого 1872 р. під диригуванням Ф. Фаччо.
- Соломія Крушельницька виконувала партію Аїди у Львові, Кракові, Сантьяґо, Варшаві, Петербурзі, Неаполі, Буенос-Айресі.
- “Соломія Крушельницька є чимось значнішим, ніж просто співачка: вона актриса. Вже в перших сценах вистави відразу ж виявляється її високий талант і гострий розум, натхнений і спрямований яскравим горінням митця. Рідкісне явище – навіть серед співачок, яких проголосили великими, – знайти таке гармонійне поєднання витонченого смаку і врівноваженої міри драматичності, прихованої у відчуттях, але промовистої в природній та ефективній жестикуляції. … Чарівна синьйорина добре подбала також про своє із смаком пошите вбрання, що милує зір”. (“Il Mattino”, 1903, 18-19.01)
Аїда
- “Отелло” (Otello) – опера на 4 дії; лібрето А. Бойто за однойменною трагедією В. Шекспіра. Прем’єра: Мілан, театр “La Scala”, 5 лютого 1887 р.
- Соломія Крушельницька виконувала партію Дездемони в Одесі, Варшаві, Петербурзі.
- “Найкраще виступила п. Крушельницька, зокрема тому, що втілила Дездемону спокійно й помірковано. Це був образ глибоко кохаючої жінки, яка готова вибачити чоловікові напади і звинувачення, бо, – чиста й невинна, – вона не має причини для тривоги і розпачу. Мушу щиро визнати, що таке трактування Дездемони дуже захоплює. Тим більше, що артистка не пожертвувала композиторським натхненням задля дешевого ефекту та марних оплесків. Така риса властива лише винятковим талантам”. (Zygmunt Noskowski. Feljeton muzyczny, “Wiek” (Варшава), 1899, No 6, 10.01)
Дездемона
