“Фаворитка” (La Favorita) – опера на 4 д.; лібрето А. Руайє і Ж. Веза за участю Е. Скріба за мотивами драми Ф. Т. де Бакуляра д’Арно “Граф де Комменж”. Прем’єра: Париж, Королівська академія музики, 2 грудня 1840 р. В оригіналі опера ставилася французькою мовою, пізніші постановки здійснювалися італійською.
Партія Леонори була оперним дебютом Соломії Крушельницької, що відбувся 15 квітня 1893 р. на сцені Львівського театру Скарбка.
… . Вокалізація напрочуд ясна, через що сам спів набрав повноти і хорошого колориту. В протяглих тонах не могли ми ще дослухатись відповідного крещендовання і декрещендовання. Його бракувало і фразам. Це вимоги, що ставляться не до дебютанток, а до артисток. Якщо про них говоримо, то робимо це тому, що п. Крушельницька першим своїм виступом перескочила відразу дебютантизм і вступила сміло в ряди співачок з найкращими надіями на будучність. … Не менш відповідною була гра дебютантки. Ми не могли помітити ані треми, ані якої-небудь неповоротності. Поведінка була навіть сміливою, а міміка живою і в границях естетики. Ефект посилив хороший вигляд і чудові костюми артистки. Симпатії публіки знаменувались рясними оплесками і викликами”. “Діло” (Львів), 1893, No 73, 17.04)
“Марія ді Роган” (Maria di Rohan) – трагічна мелодрама в 3 д., лібрето Сальваторе Каммарано за драмою Жозефа Філіпа Симона (відомого як Локруа) і Едмона Бадона “Поєдинок при кардиналі Рішельє” (1832). Прем’єра: Відень, Kärntnertortheater, 5 червня 1843 р.
Соломія Крушельницька виконувала партію Марії у Варшаві, Петербурзі.
“Партія Марії, яка вимагає непересічних вокальних засобів, дала можливість нашій краянці вражати усією силою чудового голосу”. (W Petersburgu. Z teatrów i widowisk, “Kraj” (Петербург), 1902, No 7, 28.02)
